Ірино, чому ви обрали працювати в освіті? Що для вас є найважливішим у діяльності?
Не можу сказати, якщо чесно, що це був якийсь мій план, але я народилася у Харкові, місто в цей час було реально проросійським.
Я дуже багато читала і вивчала все, що пов’язано зі справжньою історією України та Харкова. 15 років тому однією з небагатьох спільнот, де це пропагувалося, де не треба було соромитися української мови, був якраз український мовно-літературний факультет педагогічного університету імені Сковороди.
Для себе вирішила, що я хотіла б туди вступити не задля того, щоб стати вчителькою, мені хотілося з кимось обговорити те, що я дізналася, прочитала, тому що в мене не було такого кола однодумців.Але мої батьки були дуже проти такої кар’єри, і вони поставили вимогу вступати в Харкові тільки на економічну кібернетику в університет Каразіна.
Я п’ять років відучилася на кібернетиці, закінчила магістратуру, на останній рік змогла перевестися на бюджет. Написала диплом, який стосується взаємозв’язку соціальних процесів і ВВП країн Європи, де серед критеріїв було читання, до речі. Але коли я закінчила навчання, зрозуміла, що це все одно не те, чим би я б хотіла займатися. Другу вищу освіту здобула в дорослому віці в педагогічному університеті. Ось таким чином я прийшла до педосвіти.
Продовження за лінком